Львів – дуже холмисте місто. У давнину – люди старалися будувати свої поселення поблизу пагорбів, бо з них було добре видно наближення ворогів. Пізніше на тих ж холмах розміщували фортифікаційні укріплення: спочатку – дерев’яні фортеці, пізніше – неприступні кам’яні замки. Саме наявність холмистої місцевості та судноплавної річки дало поштовх до заснування спочатку поселень, а пізніше й міста Львова.
“Головний” пагорб міста називається “Замкова гора”, або ж частіше “Високий Замок”. Однак туристи, які очікують тут побачити справжню фортецю і не знають історії будуть розчаровані – від замку тут залишилися лише невеликі руїни, та назва. Cьогодні тут розмістився найвищий та найвідоміший оглядовий майданчик, телевізійна вежа та доволі красивий парк.
Ми б хотіли більше Вам розповісти про історію цієї напрочуд гарної львівської локації.
У давнину ця місцевість була відома під назвою "Будельниця", що могла позначати муроване укріплення княжих часів - оборонну вежу — “стовп”, або ж княжий палац. У період готичного Львова ця назва трансформувалася в французьке “Бідель”. У 1870 році під час розкопок було знайдено верству вугілля, попелу, під нею залишки дубових підвалин — ймовірно, залишок укріплень княжих часів; також черепи, крем'яні вістря, посуд з недопаленими кістками. Також за працями літописців Бартоломея Зиморовича, Яна Альнпека, Мартіна Ґруневеґа відомо, що укріплення на Замковій горі були збудовані під керівництвом Лева Даниловича, власне в честь якого і було названо місто королем Данилом.
Сучасні дослідження говорять, що укріплення були збудовані королем Данилом, але пагорб був крутий та незручний для підйому обозів з продовольством, тому він вирішив збудувати другий “Низький замок” поряд з берегом Полтви, на місці якого сьогодні до речі розміщується сувенірний ринок Вернісаж, а сама річка захована під бруківкою.
Пізніше, у 1950 році Під час розкопок, проведених археологом Олексієм Ратичем, виявлено основу круглої вежі, яку датують межею XII–XIII ст., себто часами галицько-волинського князя Романа Мстиславича
Ймовірно, це була південно-західна вежа дерев'яної фортеці, що мала дві муровані вежі. Однак чіткої відповіді “коли тут було збудовано замок” не можуть дати ні археологи ні літописи.
Коли Львів перейшов до Польщі, королем якої в той час був Ян Казимир ІІІ дерев’яну фортецю знищили, а на її місці спорудили кам’яну. У 1648 гору і замок здобули козацькі загони під проводом Максима Кривоноса, а пізніше під час штурму Львова шведським військом короля Карла XII замок уже не ніс захисної функції і його ніхто не обороняв. Пізніше, протягом XVIII століття він поступово перетворився на руїни, камінь з яких у XIX столітті використовували для будівництва кам'яниць та мощення вулиць.
Прихильники краси міста в 1835–1839 роках обсадили гору деревами, кущами. У 1845 році на терасі, яка з'явилася після засипання яру (з боку Княжої гори) між Замковою та Княжою, збудували кав'ярню. Саме у 1835 року був заснований та розпланований головним міським садівником Бауером Парк Високий Замок.
Парк складається з двох терас. На нижній терасі розташовані будиночок садівника, пам'ятний знак на честь Максима Кривоноса, однойменний ресторан та нижній оглядовий майданчик. 15 серпня 1841 тут було збудовано штучну печеру – грот, яку прикрашали леви з старої впавшої міської ратуші. Вони тримають щити з гербами львівських патриціанських родин.
На верхній терасі розташований штучний курган (Копець Люблінської унії) з оглядовим майданчиком (висота 413 над рівнем моря), насипаний в 1869–1900 роках польською громадою міста на честь 300-ліття Люблінської унії. Ідею створення вперше висловив Францішек Смолька, відомий політик та громадський діяч. Міська рада ухвалила рішення про створення насипу на Замковій горі, знаній як Високий замок (чи з 1851 року як Гора Франца Йосифа). Спорудження насипу завершилося у 1900-х роках.
Відзначення річниці стало нагодою для проведення маніфестації, участь у якій взяли представники з різних місцевостей Австро-Угорської імперії. Поруч із насипом був закладений камінь із викарбуваними гербами та написом: "Вільні з вільними, рівні з рівними — Польща, Литва і Русь об'єднані Люблінською унією 12 серпня 1569 року".
При підніжжі кургану є залишки оборонного муру Високого Замку, з якого пізніше був узятий матеріал для будівництва кургану. У верхній частині парку з 1957 року розташований Львівський телецентр і Львівська телевежа (заввишки 192 метри) телетрансляції.
Біля підніжжя кургану 1874 року був встановлений Лев Лоренцовича (скульптура кам'яного лева, встановлена 1589 року на високій колоні ліворуч від головної брами ратуші Львова бургомістром Станіславом Шольцом ). 2008 року він був переданий Львівському історичному музею і встановлений в Італійському дворику.
До речі, колись до входу у парк курсував громадський транспорт. У 1910–1970 роках це були трамваї маршруту №12 вул. Суворова (нині Сахарова) — Високий Замок. Трамвайна лінія була відкрита 7 серпня 1910 року і пролягала вулицями Просвіти, Лисенка, Гуцульською та Кривоноса. На ділянці до вулиці Гуцульської вона була двоколійною, а далі — одноколійною. Це була найскладніша у плані рельєфу трамвайна лінія Львова. 1970 року вона була закрита, оскільки старі трамваї, виготовлені іще на початку ХХ століття, повністю вичерпали свій ресурс.
Після закриття і демонтажу трамвайної лінії було запроваджено курсування автобусного маршруту №11, який припинив свою роботу на початку 1990-х років. У 2000-ні роки було запроваджено курсування на Високий Замок автобусного маршруту №9, але пропрацював він недовго.
Сьогодні дістатися Високого замку можливо тільки пішки або автомобілем. Якщо Ви їдете приватним транспортом або скористалися послугами таксі, то щоб попасти на Замкову гору Вам буде потрібно піднятися вгору вулицею Максима Кривоноса – на найвищій точці вулиці Ви побачите ресторацію, паркінг та вхід у парк.
Якщо ж Ви вирішили піднятися на гору на своїх двох – оптимальним для Вас буде шлях на вулицю Підвальну до скверу “На валах”. Далі по головній алеї парку попри пожежне управління та скейтпарк вгору до Меморіалу пам'яті героїв Небесної Сотні – далі вулицею Замковою до підніжжя входу в парк.
Іншим варіант – не переходити вулицю Максима Кривоноса, а піднятися нею і повернути до вулиці Княжої – звідси також можна потрапити до парку Високий Замок.
Часто, на оглядовій площадці Високого замку у туристичний сезон стає дуже тісно, адже більшість туристів минають парк і йдуть лише на найвищу точку міста. Парк Високий замок привабить Вас своєю акуратністю, тишею та лаконічністю. Також за рахунок свого високого розташування тут буває безлюдніше ніж в інших парках Львова.
Тому ми Вам рекомендуємо обійти всю територію парку – у літній жаркий день в тіні дерев буде прохолодно та напрочуд тихо після шуму центральної частини місця. А краєвиди подекуди тут відкриваються не менш красиві ніж з заповненими людьми оглядової площадки. Якщо ж Ви хочете спробувати побути на найвищій точці Львова наодинці – оптимальним часом буде схід сонця, споглядати який звідси, до речі – фантастично.
