Жодна війна не зупинить кохання...
Кохання - це щире почуття, яке дозволяє долати будь-які перешкоди та біди, робить сильнішими та надихає на перемогу.
З початку війни в Україні майже 4 тисячі пар офіційно зареєстрували свій шлюб і створили сім’ї. Про це повідомляє Міністерство юстиції України. Це свідчить про те, що ворогу точно нас не зламати, адже почуття сильніші та життя продовжується.
Як одружуються у воєнних умовах читайте далі.
Каски замість золотих вінців
Нещодавно Валерій був директором ІТ-компанії, а Леся - керівником Київського осередку Пласту - Національної скаутської організації України. Вони уже 22 роки разом і за цей час виховали повнолітню доньку. Як розповідає Леся, то ніколи не надавали одруженню великого значення, але зараз вирішили прийняти таїнство вінчання. Саме це рішення зараз дуже підтримує їх морально. Також діляться, що важливі речі переоцінюються в такі складні часи.
“Вирішили [одружитись], тому що важкий час і невідомо, що може бути з нами завтра”
Вінчання відбулось на одному із блок-постів Києва. Золоті вінці замінили на каски, а святковий одяг на форму, адже зараз наречені разом служать у лавах територіальної оборони.
Одружились у бомбосховищі
Його звати Владислав і він працює в поліції в смт Авангард Одеської області. Зараз він захищає Україну. Для реєстрації шлюбу Владислав разом із нареченою Наталею прийшли в Авангардівський Центр надання адміністративних послуг. Без пишної весільної сукні та з маленьким букетом квітів у руках, а замість костюма - поліцейська форма. Присутніми були найрідніші із хлібом та іконами в руках.
Адміністратор ЦНАП Олена розпочала процедуру реєстрації шлюбу. Аж раптом загула сирена “Увага всім! Повітряна тривога!” Продовжили реєстрацію шлюбу вже у бомбосховищі, де нареченим вручили свідоцтво про одруження та оголосили чоловіком та дружиною.
Після вінчання повернувся до армійських лав
Захисник Роман вступив до лав Збройних Сил України, щоб захистити рідну землю від окупанта та забезпечити спокій для своїх коханих Ірини та маленької доньки Соломії. У цей складний воєнний час молода пара вирішила прийняти таїнство вінчання та вже наступного вечора вирушили у Гарнізонний храм святих апостолів Петра та Павла у Львові. Саме тут вони дали обітниці любові, вірності та що не залишать одне одного аж до смерті.
Також у цей вечір вони вирішили охрестити свою маленьку доню Соломію. А вже наступного дня Роман повернувся до армійської лави та продовжує захищати Україну.
Шлюб на відстані
Юрій один із працівників Державного бюро розслідувань (ДБР). Їх із коханою Катериною розділяють кілометри. Адже війна розкидала закоханих по різних куточках країни. Вони вже довгий час разом та встигли народити двох дітей. Офіційно одружитись весь час відкладали, та у воєнний час вирішили це зробити, хоч і на відстані. Катерина сказала “так” Юрію по відеозв’язку, а директор ДБР Олексій Сухачов засвідчив факт укладання шлюбу.
“Ваші почуття загартовані, як сталь, надійніші, ніж броня і щирі, як віра у перемогу України.” - зазначив Олексій Сухачов.
Юрій пообіцяв Катерині обов’язково повернутись живим та з перемогою.
Під час воєнного стану відділи ДРАЦС можуть реєструвати шлюби навіть за умови особистої відсутності нареченого або нареченої, якщо вони є військовослужбовцями. Детальніше тут.
Ще тисячі романтичних історій відбуваються під час війни.
Дехто з пар вирушає в ДРАЦСи, де замість золотих обручок малює їх ручкою чи маркером, а вже після війни одягне справжні. Хтось освідчується, навіть телефоном, і обіцяє, що обов’язково повернеться живим та разом з коханою стануть на весільний рушничок.
Дехто з пар разом готує бандерівське смузі, плете маскувальні сітки, вступає в лави територіальної оборони чи воює на інформаційному фронті.
Та всіх точно об’єднує щире кохання, любов до України і незламна віра у перемогу!
