Чи ви колись уявляли собі, як жили раніше наші предки? Які в них були будинки? Який одяг? А які були кімнати, як виглядали, скільки їх було?
Так, все це ми можемо прочитати в книжках чи загуглити. Але як би було добре насправді опинитися серед цієї автентичної атмосфери, доторкнутися до старовини, побувати в українській світлиці.
Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького – місце, де фантазувати легше. Адже ось вони – старі хати з оригінальними плануваннями, зрубні церкви, дзвіниці, деревʼяні тини.
Музей народної архітектури та побуту. Історія
Знаходиться на місці колишнього маєтку мера міста та водночас керівника львівської масонської ложі - Франца Лоншана. Під час візиту до оселі імператора Франца Йосифа, він прагнув справити гарне враження на важливого гостя та перейменував на його честь ліс довкола будинку. Так він став «Кайзервальдом», себто лісом кайзера. Уже в радянський час ухвалили рішення створити на території цього масиву етнографічний музей просто неба.
Музей налічує понад сотню архітектурних об’єктів та майже 22 тисячі предметів загалом. Ось лише декілька з них:
- Церква святої Параскеви зі села Стоянів, Львівщина. Храм галицького типу першої половини 19 століття. Раніше він знаходився в центрі Стоянова одразу біля дому культури. Одному з кандидатів у депутати церква псувала вид, чиновник висловив побажання, аби її знищили. На щастя, цьому зарадили – зараз ми можемо бачити храм тут, у Шевченківському гаю у Львові.
- Стодола зі села Либохора, Бойківщина. Стодола другої половини 19 століття – одна з найбільших на території музею. Вона також є фондосховищем для частини експонатів.
- Церква святого Миколая із села Соколів, Поділля. Тризрубна церква 18 століття – один із найстаріших обєктів музею. Храм збудований із дубових брусів у традиційному плануванні: вівтар, нава та бабинець.
Шевченківський гай сьогодні
- Музей народної архітектури та побуту. Тут ви оглянете старі будівлі та побут мешканців Галичини 18-20 століття, що ілюструють культуру Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Поділля та Львівщини. Музей дозволяє зануритися ніби в інший світ, інший часовий вимір. Ви помандруєте мікроселами різних етнографічних груп, обійдете практично весь захід України.
- Тематичні події. Час до часу в музеї організовують виставки, презентації, лекції, фестивалі та концерти.
- Майстер-класи. Гончарство, писанкарство, малюнок на склі, вибійка на тканині, соломоплетіння, народна іграшка – всього цього вас навчать у Шевченківському гаю. Дізнайтеся всі деталі, вартість та тривалість майстер-класу, а також запишіться на один із них за номером телефону Скансену.
- Фото в народному одязі. У садибі зі села Орявчик на Бойківщині вам запропонують приміряти на себе народний стрій та зробити естетичні фото. Світлина в автентичних вишиванці та крайці, та ще й на такій фотозоні. Готуйтеся приймати компліменти!
- Зоокуток. Хата, та ще й із подвір’ям, а без тварин? Де ж таке бачили? У скансені можете натрапити на овець, кіз чи індиків, познайомитися з ослом чи лебедями.
- Прогулянка. Пориньте в атмосферу давнього українського села, зробіть атмосферні фото на території, де на кожному кроці – фотозона, проведіть час із дітьми, близькими людьми чи самостійно.
- Подкаст. «Музей на пальцях» – 9 серій подкасту, який записали до 50-річчя Шевченківського гаю. У невимушеній розмові нам розповідають про те, чим живе музей, як тут працювати, скільки коштує реставрувати стару садибу та яке відношення до цього всього має Тарас Григорович.
Шевченківський Гай на Великдень та Різдво
І без цього популярний музей у Львові, на свята наповнюється натовпом містян та гостей: тут веселяться, співають, танцюють, бавляться, куштують смаколики. У січні звідусіль чутно коляду, а запах пампухів так і дразнить, аби взяти ще один чи два – хто ж їх рахує? На Великдень маєте шанс бути облитими з ніг до голови, вдосталь набавитися чи навіть побити коліна, або зустріти свою долю.
Окрім різдвяних та великодніх святкувань, музей проводить чимало тематичних подій. «Свято меду», «Етновир» – це лише декілька з традиційних фестивалів Гаю.
Із чим поєднати відвідини Шевченківського гаю?
- Личаківське кладовище. Музей просто неба, де поховані видатні особистості. До прикладу, тут знаходяться могили Івана Франка, Володимира Івасюка, Миколи Колесси, Соломії Крушельницької.
- Парк Знесіння. Регіональний ландшафтний парк. Археологи виявили тут стародавнє городище. Існує також думка, що саме тут постав давній Львів.
- Домівка врятованих тварин. Якщо зоокутка на території скансену вам було мало – ласкаво просимо! Це місце стало домівкою для десятків тварин, тут їх врятували та прихистили. Ви можете зайти до них у гості або долучитися до допомоги птахам і звірятам.
-
Гора Баба-Род. Стародавнє язичницьке капище Рода та Рожаниці. Кажуть, якщо перебувати тут із добрими думками, ваші бажання здійсняться. У якого би Бога чи богів ви не вірили. Звідси відкривається панорама міста, а неподалік побачите храм Вознесіння початку 20 століття.
-
Гора Лева. Із цим місцем пов’язано чимало історичних фактів та легенд, а відтак гора має різні найменування: Гора Лева, Лиса Гора, Піскова, Відьмина. У 14 столітті на цьому місці був замок короля Лева. Подейкують також, що відьми та відьмаки проводили тут свої шабаші.
Музей народної архітектури та побуту – не черговий класичний музей, не лише атракція для туристів. Сюди із радістю приходять львів’яни, а туристи все знову й знову питають консультантів Туристичного центру: «А де у вас Шевченківський гай, як до нього доїхати?».
Львівський скансен – це місце для душі, місце спокою та гармонії.
