Львів не Венеція – наше місто зовсім інше і навіть трохи гарніше за італійську перлину Венеційської лагуни. Однак, у обох випадках ми говоримо про велику кількість туристів та унікальні архітектурні споруди, конструкція та будівництво яких визначалися водоймами та нетиповим ландшафтом. Історія Львівського національного академічного театру імені Марії Заньковецької саме про це. Для зведення цієї будівлі вдавалися до дуже незвичайних технологій, а приміщення театру не завжди використовували за призначенням – воно також слугувало депутатам Галицького Сейму, а ще – тут, у прямому і переносному сенсі слова, жили актори. Врешті, саме на сцені театру ім. Марії Заньковецької (на той момент – театр Графа Скарбека) виступали Ніколо Паганіні, Ференц Ліст, Сара Бернар і ін. Тому загляньмо за лаштунки й пригадаємо основні моменти з “біографії” театру.
Вітання від казково багатого, але дещо авантюрного графа
Розповідь про найдавніший період історії театру варто розпочинати із згадки про графа Станіслава Скарбека, видатного мецената, багатого землевласника, патрона сиріт і убогих. Життя останнього – це немов американські гірки, де шалений успіх чергувався з гіркими невдачами, а дивовижне й раптове збагачення із борговими прірвами. На щастя для нас, у один із вдалих та стабільних для себе періодів граф Скарбек вирішив збудувати у Львові театр. Задум реалізували. Автором проекту був знаний віденський майстер Людвіг Піхль, а будівничим – львівський архітектор Йоган Зальцман. Скарбек фінансував їхні поїздки до Франції, Бельгії та Голландії задля ознайомлення із найбільш вражаючими архітектурними спорудами свого часу. Він сам також не просто відвідував столиці європейських країн, а приглядався до чинних там театрів, відвідував їх. Відтак наприкінці 1830-х рр. – на початку 1840-х рр. у Львові постав один із трьох найбільших театрів свого часу.
Заслуговує на увагу процес будівництва споруди та особливості її використання. Поруч з обраною для будівництва локацією русло річки Полтви, це низинна і заболочена місцевість. Щоб нівелювати пов’язані з цим ризики, у землю було вбито 16 тис. дубових колод, які й стали фундаментом майбутньої будівлі. Великим благом для графа Скарбека стало те, що його безмежні володіння були багатими на будівельні матеріали. До Львова з різних куточків звозили деревину, цеглу, каміння, пісок, вапно і все необхідне для будівництва. Архітектори спроектували для споруди спеціальну систему опалення та добре продумали вентиляцію, засоби пожежної безпеки тощо. Будівля виявилась настільки практичною, що впродовж певного часу окремі її приміщення винаймали навіть для депутатів Галицького Сейму.
Багато людей мали б бути вдячними графу Скарбеку за його меценатську діяльність та щедрість. Врешті, мова не лише про людей – також і про міста. Львів успадкував від Станіслава Скарбека театр, який сьогодні вважається однією з візитівок міста. Водночас серед прихильників графа ми не знайдемо імені його дружити – Софії Яблоновської. Понад десять років тягнулась історія з розлученням. Врешті, вони все ж отримали дозвіл і значно молодша за графа Скарбека Софія Яблоновська вийшла заміж вдруге – це був відомий драматург Александр Фредро, п’єси якого з великим успіхом ставили у театрі Скарбека.
Театр ім. Марії Заньковецької
Театр ім. Марії Заньковецької, трупа якого розпочинала свою діяльність у Києві, а по тому базувалась у декількох інших містах, у роки Другої світової війни перебрався до Львова й розпочав роботу тут у 1944 році. Місцем постійної дислокації театральної трупи став саме колишній театр графа Скарбека, який на той момент вже встиг пережити зміну декількох ролей. Зокрема, приміщення перепрофілювали на філармонію у період нацистської окупації Львова.
Попри первинний задум щодо ролі та ідеологічних функцій установи, театр імені Марії Заньковецької непогано адаптувався до культурного життя Львова і знайшов свою нішу. До Львова переїхали фактично усі провідні актори театральної трупи. На місці їхні лави поповнила талановита молодь. У 1972 році театру присвоїли звання “академічного”, а від 2002 року установа функціонує як Національний академічний драматичний театр імені Марії Заньковецької.
Наші дні
Сьогодні театр ім. Марії Заньковецької вважається однією з візитівок Львова. Охочі його побачити чи насолодитися виставою у цьому історичному приміщенні повинні пройти за адресою вулиця Лесі Українки, 1 у Львові. У наш час до складу акторської трупи театру входить понад 20 народних артистів України, біля двадцяти заслужених артистів України, заслужені діячі мистецтв України та заслужені працівники культури України.
Вистави відбуваються на двох сценах. Репертуар театру складається як із творів світової класики, так і з національних шедеврів. Також театральна трупа практикує гастролі у Польщі, Німеччині, Іспанії, Канаді, Франції і ін.
