Львів для мене зараз - це дім, місце в Україні, яке я ні на що не проміняю. Тут моїй душі класно.
Ніка Гук - українська стилістка, засновниця бренду одягу HUKH, інфлуенсерка та волонтерка. Понад 8 років тому переїхала із рідного міста Хмельницького до Львова, щоб тут продовжити займатись улюбленою справою.
Команда lviv.travel разом із Нікою прогулялись львівськими вулицями, багато розмовляли, зокрема про волонтерство у час війни.
Як все відбувалось дивіться у відео та читайте статтю.
Про Львів
Моє знайомство зі Львовом почалось ще під час шкільних екскурсій. З 2011 року я часто подорожувала до Європи, мій маршрут пролягав через Львів.
Львів для мене дуже європейський та естетичний, такий поважний і повільний. В якийсь момент я зрозуміла, що це саме те місто, в якому я б хотіла жити.
У 2015 році я вирішила переїхати до Львова.
В першу чергу я переїхала сюди через естетику, яка оточує просто зі всіх сторін. Це не тільки про фасади і старе місто, а й про те як одягаються люди, як вони неспішно живуть та вміють насолоджуватись життям. І це мені дуже сподобалось.
Якщо переглянути мої світлини на сторінці Instagram з моменту переїзду до Львова, то ви побачите фото із фасадами різних будинків, ресторанів. Я була у великому захопленні від міста: багато ходила пішки і вивчала різні маршрути, все фотографувала і надихалась.
Зараз я рідше піднімаю голову догори, але львівська естетика продовжує мені подобатись. Намагаюсь помічати красу навколо себе.
Коли до мене приїжджають друзі чи знайомі, які раніше тут не були, і я показую їм Львів, то й для себе відкриваю місто по-новому і ним наповнююсь.
вул. Нижанківського
З переїздом до Львова я почала орендувати квартиру у центральній частині міста, а саме на вулиці Нижанківського. На балконі у мене були квіти і вазони. В той час, пригадую, було багато графіті на стінах будинків.
Одразу зробила у квартирі ремонт. Ми з моїми друзями, фотографами і моделями, почали її використовувати як фотостудію.
Кілька років тому я фотографувалась для різних відомих брендів одягу і вела свій фешн-блог. Часто їздила у Європу, оскільки в моєму рідному Хмельницькому не було гарних локацій для фотозйомок.
Одного разу я спробувала провести таку фотосесію у Львові, мені дуже сподобалось. Це стало важливою причиною, що спонукала сюди переїхати. Тут було максимально зручно працювати: я виходила зі своєї квартири, проходила 20 м і все - ідеальна локація для фотосесій. І таких локацій біля проспекту Шевченка безліч.
Проспект Шевченка
Це супер моє місце. Пригадую, як прокидалась о 5-ій ранку, коли місто ще спало і йшла фотографуватись.
На проспекті у мене одразу виринають спогади, хоча зараз гуляю тут рідше.
За останні місяці Львів для мене став менш львівським. Можливо через те, що сюди переїхало багато різних людей.
Та мені здається, що рано чи пізно Львів перетворить будь-кого на львів’янина.
Про стиль та бренд одягу HUKH
Ще з дитинства я мріяла бути дизайнером одягу. Пригадую, як щоразу чекала на програму “Модний час”, а після перегляду влаштовувала домашні покази та малювала ескізи, які вигадувала самостійно.
За певний час я повернулась до своєї дитячої мрії. Спочатку навчалась стилістиці, брала участь у фотозйомках для різних брендів. Потім - почала навчати цьому усіх охочих, створила власну школу SELFISH School of Style.
Згодом разом із моєю сестрою Вітою створили власний бренд одягу HUKH. Він є втіленням нашого особистого принципу інтелектуальної жіночності, вираженої в класичному дизайні речей, які довго залишатимуться актуальними, у мінімалістичній кольоровій гамі та лаконічному крої, який прикрашає жіночу фігуру.
Зараз ми надихаємо та допомагаємо жінкам будь-якого віку усвідомлювати свою красу та унікальність і ще більше любити себе.
Про волонтерство
“Коли ти корисний і комусь допомагаєш, ти допомагаєш цим собі”
З перших днів повномасштабної війни ми з командою почали організовувати прихисток “Shelter Lviv”. Все розпочалось із публікації сторіс на моїй сторінці в Instagram про те, що я шукаю місце, куди можна привезти гуманітарну допомогу. Мені написала директорка мережі приватних садочків і ми разом почали організовувати прихисток у приміщенні одного із них. Вже з 26 лютого “Shelter Lviv” готовий був зустрічати перших гостей.
За весь час ми прийняли більше 6 тисяч жінок і дітей. Допомагали їм адаптовуватись у місцеве середовище, знаходити роботу та нове житло. Прихисток існував до 1 липня, а далі в цьому приміщенні відновив свою роботу дитячий садок.
Волонтерство в час війни допомагає мені переключити свої думки, позбутись паніки, відчувати свою корисність та задіяність.
