Наслідки російської агресії проти України є відчутними для нашої держави й дуже трагічними. Однак, українці хоробро і з дивовижною гідністю захищають себе і свої домівки. Не залишає переконання, що ми обов’язково переможемо. З іншого боку, у такі моменти, навіть автоматично, починаєш осмислювати значення багатьох речей. Задумуєшся чим є людина, її життя та ціль існування, чим є держава, народ, суть нашого існування. Є важливим, щоб подібні пошуки смислів не зламали нас, а зробили сильнішими, стали поштовхом до наступних звершень, надихнули на покращення і убезпечення людей та спільнот біля нас. Тобто так, як відбулося у житті одного малознаного для українців вихідця з Львівщини – Мікеле Ямйолковського (Michele Jamiolkowski). Драматизм долі цієї непересічної особистості полягає в тому, що він знайшов сили і подолав трагедію перших років життя, а відтак досягнув успіху та всесвітнього визнання.
Міхал і Мікеле
Герой цього допису народився у родині залізничника в містечку Стрий. Це сталося 21 липня 1932 року і тоді його звали Міхал Мольда. Перші роки життя хлопчика минали у Львові, тут його застав і початок Другої світової війни. Попри вік, Міхалу Мольді не вдалося уникнути жахів війни, весь трагізм тих кривавих подій припав і на його долю – хлопчик потрапив до концентраційного табору Аушвіц, а його батько, як офіцер запасу польського війська, був розстріляний німцями у Львові в 1943 році. Хлопчик вижив і в 1945 році пробував повернутися до Львова, але потрапив до рук радянських сил. Його допитували, утримували у нестерпних умовах, а врешті відпустили. Йому було лише дванадцять років. “Червоний” Львів він залишив і перебрався до Кракова, де дивом зустрів маму.
Далі була Варшава і навчання на геологічному факультеті, професійне захоплення баскетболом. Мама вийшла заміж вдруге, а Міхал Мольда взяв прізвище вітчима – так він став Ямйолковським. У 1959 році залишив Польщу, політичний лад якої йому не подобався, переїхав до родини у Італію. Там відмовився від польського громадянства і прийняв італійське. Відтак вивчав інженерну справу в Турині, навчався у США (університети у Массачусетсі та Остіні), став професором Туринського університету. Мікеле Ямйолковський є автором понад 250 наукових праць, виступав на багатьох фахових та престижних симпозіумах, але славу йому принесла практична діяльність.
“Dall'Alpi a Sicilia”
Хто був у Мессіні, тому доводилося бачити Мессінський міст. Ця дивовижна конструкція, якою сполучили острівну Сицилію та Апеннінський півострів, є чудовим зразком технологічної естетики нашого часу, справжнім втіленням людського генія і вершиною сучасних науки та техніки. Підвісний міст, який має ширину понад три метрі і входить до переліку найдовших у світі, з’явився стараннями комісії, до якої входив і Мікеле Ямйолковський. У силу різних причин, будівництво тривало дуже довго, але тепер Італія має ще одне архітектурне диво. Цей міст – не єдиний проект Ямйолковського, пов’язаний з водою. З 2003 року він є членом комісії з захисту Венеції від підтоплення. Науковці займаються створенням системи відповідних шлюзів, а також зміцненням берегів і підняттям гаваней.
Під час проектування та зведення Мессінського мосту Мікеле Ямйолковський продемонстрував глибокі знання і фахові навички. Отож, впродовж 1999 – 2001 років саме йому доручили очолювати комісію, яка займалась порятунком та консервацією туристичної перлини сучасної Італії – Пізанської вежі. Цей проект коштував 20 мільйонів доларів, але “падаючу” пам’ятку врятували і повернули її до стану 1838 року. При цьому, зберегли її візитівку – знайомий для мільйонів туристів нахил, що виявилося чи не найскладнішим завданням. Після проведених робіт комісія запевнила, що наступні 300 років Пізанська вежа залишатиметься у стабільному стані. Також Мікеле Ямйолковський був у складі комісії, яка опікувалась реставрацією дзвіниці, що на площі святого Марка у Венеції – ще одного туристичного символу сучасної Італії.
Україна не відпускає
Попри помпезність описаних вище робіт і масштаб реставрованих пам’яток, серед проектів Мікеле Ямйолковського українців найбільше має зацікавити наступний. Від 1998 року вчений входить до міжнародної комісії, яка займається проектуванням та спорудженням конструкцій укриття для Чорнобильської АЕС. Зокрема, мова про спорудження першого, а потім другого саркофагів над четвертим енергоблоком. Між іншим, “Арка”, якою у 2016 році накрили попередній захист, є найбільшою у світі наземною рухомою конструкцією. Дотичний Ямйолковський і до процесу санації землі у зоні Чорнобильської АЕС.
Згадані у цій статті об’єкти не охоплюють всієї спадщини уродженця сучасної Львівщини Мікеле Ямйолковського. Однак, перебуваючи у Венеції наступного разу, пам’ятайте, що і тут не обійшлося без українського сліду. Не варто забувати й про долю й життєвий шлях Мікеле Ямйолковського. Вони наче промовляють до нас про те, що незалежно від дня сьогоднішнього, завтра знову зійде сонце і розпочнеться новий день, будуть нові можливості!
