Весна в місті!
І на який би непростий час вона не припадала, зміна нашого настрою від того не залежить: хочеться відкривати для себе нові локації, переживати нові почуття або ж відновлювати, ті, що встигли охолонути взимку. Зараз ідеальний час, щоб милуватися різнобарв’ям природи і придумувати плани на літо, бо мріяти, як то кажуть, зовсім не заборонено!
Декілька слів про мрії: чи задумувалися Ви, що хотіли б познайомитися з кимось талановитим та видатним з минулого?
Команда LvivTravel одностайно зійшлася на думці, що хотіла б знати особисто Івана Труша. Ми впевнені, що після прочитання цього тексту подібні бажання з’являться і у Вас!
Яку людину можна назвати цікавою у XXI ст.? Певно, ту, що постійно займається саморозвитком, шукає у всьому естетику, вміє ловити момент, багато подорожує, поєднує декілька занять одночасно, входить у компанію впливових та ідейних людей, а ще знаходить час для сім'ї. Поєднувати все це майже неможливо, але не тоді, коли мова йде про Івана Труша. Зараз Ви самі в цьому переконаєтеся!
Знайомтесь!
Іван Труш не тільки видатний український художник, мистецький критик, а й популяризатор української культури, один з перших фотографів, активний громадський діяч початку ХХ століття. Художник вирізнявся створенням неперевершених пейзажних полотен і був майстром психологічного портрету. Вплив його мистецького спадку на українську та світову художню культуру є неоціненним.
Дитинство та юність
Іван Труш народився 18 січня 1869 р. у селі Висоцько (зараз Бродівський район Львівської області). Він був найстаршим із шести дітей у селянській родині Івана та Анни Трушів. Коли батько помітив потяг сина до знань, по закінченні початкової школи то відвіз підлітка до Бродівської цісарсько-королівської вищої реальної гімназії імені кронпринца Рудольфа. Як і в кожній гімназії класичного типу, багато уваги приділялося вивченню іноземних мов, класичної літератури, а також малюванню.
У спогадах «Творчий шлях художника» він написав про роки навчання у Бродах, свою любов до світової літератури та її вплив як на його особистість, так і на творчі пошуки.
Коли на фінансову підтримку від батьків годі було й сподіватися, молодий митець вимушено заробляв на життя: давав приватні уроки та виконував невеликі портрети на замовлення. Відтоді він з абсолютною впевненістю у своєму виборі, вирішив присвятити себе живопису.
Освіта
По закінченню гімназії у 1888 р. молодий художник вирішив продовжити навчання у Кракові, що на той час вважався одним із центрів мистецької культури Східної Європи. Тут у 1891-1897 рр. Іван Труш навчався у Школі красних мистецтв.
Деякий час Іван Труш навчався у Відні та Мюнхені, але незабаром повернувся до Кракова та в 1897 р., з відзнаками за свої кращі роботи, закінчив Краківську академію мистецтв.
Митець з легкістю міг вразити будь-яке оточення: він мав ґрунтовну освіту, знав класичні мови, досконало володів німецькою, міг читати якісну європейську літературу та філософські трактати в оригіналі.
Його товариш, Василь Стефаник, надав Івану Трушу таку оцінку: «Гострий полеміст, інтелігенція глибока і загальна, один з найталановитіших людей, яких знаю, з великим образуванням фаховим і загальним».
Перша персональна виставка Івана Труша відбулась у 1899 р. у Львові. Успішна експозиція створила художнику репутацію кращого галицького живописця. Захват публіки від виставки посприяв тому, що Правління Наукового товариства імені Т.Шевченка без вагань прийняло пропозицію Івана Франка доручити саме Івану Трушу написати у Києві портрети видатних українських діячів: Володимира Антоновича, Миколи Лисенка, Івана Нечуя-Левицького, Павла Житецького та інших.
Як майстер психологічного портрету, яких за життя Іван Труш намалював 350, автор з надзвичайною майстерністю вмів читати емоції людини, що йому позувала.
У березні 1900 р. познайомився з Лесею Українкою та з її двоюрідною сестрою Аріадною (Радою) Драгомановою. Розпочав роботу над портретом поетеси. Стосунки «художник-модель» переросли у дружню приязнь. Разом із тим, на запрошення Лесі Українки та її матері – Олени Пчілки улітку 1900 р., Іван Труш два тижні гостював у родовій садибі Драгоманових-Косачів – «Зелений Гай».
У січні 1904 р. Іван Труш та Аріадна Драгоманова побралися. Наукове товариство імені Т.Шевченка надало молодятам під житло і майстерню кілька кімнат у своєму офісному будинку в центрі Львова. Згодом у шлюбі з'явилося четверо дітей і аби матеріально підтримувати родину, художник мав працювати ледве не щодня.
Пристрасть до творчого пізнання світу пройшла червоною ниттю крізь весь життєвий шлях художника.
Подорожі Івана Труша
Бажання відкривати для себе нові кольори, вивчати гру світла і вміти переносити її на полотна, провели митця Наддніпрянською Україною (Київ, Канів, Гадяч(1900-1918)), Гуцульщиною (1890-1900-ті рр.), Хорватією (Ловран та Опатія, 1901), Кримом (Алупка, Алушта, Балаклава, Євпаторія, Ялта, Гурзуф, Симеїз (1901, 1903, 1904 рр.)), Італією (Рим, 1902; Венеція, 1908), а ще Єгиптом і Палестиною (1912).
Подорожі безмежно надихали Івана Труша, він з допитливістю та особливим інтересом ставився до нових культур та їх ментальності, вражався дивам природи. Враження від поїздок проявились у серіях нових полотен. Митець тоді працював надзвичайно продуктивно, здавалося, що це все було для того, щоб встигнути зобразити побачене з фотографічною чіткістю, і дійсно, кожен, хто особисто має можливість насолодитися спогляданням цих полотен, може «прожити» ті яскраві моменти, що ними надихався Іван Труш понад сто років тому!
Іван Труш неодноразово пробував свої сили і в майстерності слова: через публікації у «Артистичному вістнику», першому в Україні часописі культурно-мистецького спрямування, що він спільно зі С.Людкевичем заснував та видавав у Львові у 1905 р., художник намагався заохотити городян жваво цікавитися культурою та мистецтвом.
Вілла
Тож 5 липня 1910 р. Аріадна та Іван Труші придбали земельну ділянку для будівництва, що приваблювала первозданною природою та розмаїттям зелені. На прохання замовників відомий архітектор Олександр Лушпинський створив проект будинку у стилі пізньої сецесії, що продовжує вражати кожного своїми фасадами і зараз.
Найбільше у житті Івана Труша захоплювали квіти, особливо – настурції. Після появи власного будинку, він ретельно облаштував власний великий сад, яким, до речі, Ви можете насолодитися й зараз, відвідуючи музей. Кажуть, що квіти маляр ніжно називав «модельками» і ніколи не малював натюрморти, намагаючись відтворювати квіти тільки живими.
Частими гостями у домі родини Трушів були І. Франко, М. Грушевський, В Стефаник, І. Свєнціцький та багато інших.
На 71 році життя І. Труш у своїй автобіографічній статті вказує кількість створених ним робіт. У рукописі цієї статті, що зберігається у Національному музеї у Львові, художник пише:
«Солідних картин намалював я кільканадцять. Вони продані у Львові. Етюдів мого пензля випродукував я на протязі 42 літ, по скінченні Академії, близько 6000. Річ природна, що не зачислено сюди яких 300 фальсифікатів, підписаних моїм іменем. Крім того, маю близько 400 етюдів з природи, мальованих в останніх 20 роках».
Кілька разів митець випробував свої сили у мистецтві скульптури: перша робота була присвячена увіковічненню постаті Тараса Шевченка у Києві, а пізніше Іван Труш взяв участь у конкурсі на проект надгробка другові – Івану Франку, створивши макет-стелу, яку увінчує муза.
Коли, наприклад, у 1940 р. намалює останній – десятий портрет Каменяра та, коли залишить спогади про свого друга у автобіографічному нарисі «Творчий шлях художника».
Пізніше, з ностальгією про час проведений у Криму, митець візьметься за написання полотна «Кримський пейзаж з скелями», що, на превеликий жаль, залишилося незакінченим…
Музей
Сьогодні художньо-меморіальний музей Івана Труша знаходиться у віллі, у якій мешкав і працював художник, це осередок збереження і промоції творчості художника.
Його експозиція презентує основні сторінки життя та творчості живописця, представляє його як визначного українського імпресіоніста, майстра пейзажу, портретиста, автора жанрових композицій.
Тут представлені портрети видатних українських діячів, полотна з видами Львова та Києва, краєвиди Криму та Карпат, італійські та єгипетські пейзажі, а також родинні світлини та меморіальні речі.
У музеї вирує мистецьке життя, відбуваються літературно мистецькі вечори, пленери, конкурси творчості дітей та юнацтва, концептуальні виставки. Щороку його відвідують тисячі Львів'ян та гостей міста.
Минулого року у Художньо-меморіальному музеї Івана Труша відбулася презентація фільму «Іван та Аріадна» в рамках нового сезону проєкту «Гра долі». Проєкт здійснився Студією ВІАТЕл за підтримки Українського культурного фонду.
Талановитий у всіх своїх починаннях, з жагою до нових знань та відкриттів, ніжний романтик і водночас така вольова особистість, турботливий сім'янин, надійний друг та патріот – таким побачили Івана Труша ми! Цікаво, які враження справить його життєвий та творчий шлях на Вас...
Вільний вхід разом із Lviv City Card.
Художньо-меморіальний музей Івана Труша
- вул. Івана Труша, 28
- 10:00-18:00, пт та сб - вихідні
- квиткова каса працює до 17:30
- +38 0322 370 463
Слідкуйте за нами на Фейсбук, Інстаграм, Телеграм.
Бажаєте більше дізнатися про львівських митців? Тоді із задоволенням знайомимо Вас ближче з Олексою Новаківським та його творчістю!
