Є у Львові музеї, які відомі кожному туристові та туристці. Це в першу чергу звісно Mузей-заповідник «Личаківський цвинтар», Музей народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького більше відомий як «Шевченківський Гай, Аптека-музей, Музей зброї «Арсенал» та ряд інших.
Ці локації впізнавані і рідко потерпають від відсутності відвідувачів. І справді, Ми, як працівники Центру туристичної інформації найчастіше чуємо від наших гостей власне прохання розповісти про вищезгадані музеї, позначити їх на мапі та допомогти туди добратися.
Однак, у Львові та околицях музеїв набагато більше ніж п’ять чи шість і часто вони не заслужено потерпають від браку уваги. Деякі - бо знаходяться на периферії, інші – бо невеликі за розмірами, треті – мають специфічну тематику, або ж просто не достатньо розрекламовані, а є такі, що об’єднують в собі, на превеликий жаль, усі ці причини непопулярності. І це дуже прикро, бо гості міста втрачають велетенський пласт історії та нових вражень, тому наша мета – розповісти Вам про такі локації і допомогти туди потрапити.
Музей Леопольда Левицького
Сьогодні мова піде про музей пам’яті відомого українського графіка та живописця – Левицького Леопольда Івановича.
Художник народився в сім'ї сільського коваля в селі Бурдяківці Тернопільська області З часом разом із сім’єю переїхав до Чорткова, де батько працював у залізничному депо, а Леопольд навчався у місцевій гімназії. Тут помітили й оцінили його малярські здібності. Та батько хотів бачити сина адвокатом і після закінчення ним у 1925 році гімназії посилає його на навчання до Кракова. Ця професія була на той час добре оплачувана і престижна. Та Леопольд поступає до Академії красних мистецтв на відділ скульптури. Тільки мати, проста селянка, без докорів зустріла вибір сина стати художником. Спочатку він вчився в групі відомого польського скульптора Ксаверія Дуніковського, однак будучи розкритикованим своїм наставником щодо своїх робіт Леопольд Левицький перейшов вчитися на графіку.
Під час навчання Леопольд Левицький захоплюється лівими «авангардовими» ідеями, він входить до складу прокомуністичної «Краківської групи». В 1932 року з групою однодумців організував виставку, яка через свою соціальну спрямованість і гостру тематику творів («Павук», «Тюрма», «Боротьба робітників з поліцією») не сподобалася владі і була закрита. Леопольда на чотири місяці ув'язнили, а згодом виключили з Академії. У тридцятих роках за ним і таємно, і явно наглядала поліція, польська влада його саджала в тюрму. У 1939 році художник очолив у Чорткові міську Раду, а пізніше – через п’ять років - оселився у Львові. Леопольд Левицький помер за своїм робочим столом 14 травня 1973 року Похований у Львові, на Личаківському кладовищі.
Леопольд Левицький — дуже багатогранна творча особистість. Хоч основна його стихія це була графіка він також займався скульптурою та живописом. Вільно володіючи багатьма техніками, він уже на початку мистецького шляху створив високохудожні роботи. Більшість його ранніх творів загинула у роки воєнного лихоліття. Надбанням України залишилися твори пізнішого періоду. На творчість художника, без сумніву, вплинуло середовище Львова. У 1960-х роках художник виробив неповторну стилістичну манеру, в якій поєдналися безпосередність і технічність.
Також Левицький займався ілюстраціями – працював з багатьма виданнями, створював обкладинки до творів світових та українських класиків, ілюстрував казки та оповідання. Багато з них зберігаються власне у музеї.
Приміщення музею Леопольда Левицького знаходиться на вулиці Устияновича, у будинку під номером 10 на першому поверсі. Свого часу це було і житло і робоча майстерня митця де він прожив близько 30 років.
Експозиція музею – декілька кімнат де в хронологічному порядку репрезентовані роботи автора, а також знаряддя його роботи і елементи побуту. Цікавим є те, що меблі та художнє устаткування розміщені на тих ж місцях, що і за життя художника.
Власне у фондах Національного музею ім. Андрея Шептицького зберігається до 7000 робіт Леопольда Левицького, у тому числі 300 живописних полотен, створених у Львові. Багато з творів митця, а також його мемуари та особисті листи, були подаровані дружиною Леопольда - Ґєнею Надлер.
Музей буде цікавий усім любителям мистецтва, а також бажаючим більше дізнатися про життя художника. Тут не так багато відвідувачів, тому він ідеально підійде тим, хто любить оцінювати мистецтво наодинці.
Рекомендуємо відвідати музей Леопольда Левицького у комплексі прогулянки до Собору Святого Юра, також зовсім поряд знаходиться Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського – ще одного відомого українського митця.
Як добратися: вгору по вулиці Листопадового Чину попри Святоюрську площу на вулицю Устияновича – музей буде з лівої сторони.
Орієнтовний час добирання з Площі Ринок – 20 хв.
