Латинський катедральний костел
Латинський катедральний костел – велична пам’ятка XIV-XVIII століть, у якій гармонійно поєднані архітектурні риси минулих епох: готики, ренесансу й бароко.
Катедральний собор був головною будівлею середньовічного міста, тож на його будівництво не шкодували ані грошей, ані часу. Львівська Катедра будувалася набагато довше, ніж триває людське життя, тому жоден майстер-будівничий не дочекався плодів своєї праці у завершеному вигляді. 1360 року розпочали будівництво головного храму міста, який за первісним задумом повинен був мати дві величні вежі. Одну з них звели вже наприкінці XIV століття, другу так і не добудували до наших днів.
Від готики через ренесанс і бароко, а відтак до елементів класицизму й сецесії пройшов свій шлях львівський катедральний костел. Але на диво ми не відчуваємо тут еклектики: різні стилі різних віків не кричать, не надіймаються і не сперечаються один з одним. Плин часу гармонійно узгодив архітектурні нашарування епох і перетворив їх на величний довершений образ.
Від готики XIV-XV століть львівська Катедра успадкувала видовжені стрілчасті арки, склепіння і вікна, оздоблені модерними вітражами початку ХХ століття. Ренесансна каплиця Кампіанів початку XVII століття оздоблена чудовим кам’яним різьбленням на євангельські сюжети. Барокове завершення храму надали реставраційні роботи, проведені у 1760-1778 роках.
На східній стіні храму з боку вулиці Галицької бачимо зображення ікони з написом. Цей напис розповідає нам про трагічну і зворушливу історію, яка сталася у Львові більше, ніж чотири століття тому. 1598 року померла від невиліковної хвороби 9-річна Катруся, донька міщанина Войцеха Домагалича. Дідусь дівчинки, відомий львівський геометр, Юзеф Вольфович, вбитий горем, намалював і встановив на стіні костелу образ Матері Божої Ласкавої. Цей образ є копією оригіналу.
На цій же східній стіні бачимо вмонтовану надгробну плиту родини львівської купецької родини Шольц-Вольфовичів з XV століття. Вона залишилася від ліквідованого у кінці XVIII століття цвинтаря, який оточував катедру, а на північній стіні можна оглянути скульптурну композицію Гроба Господнього з XVI століття.
Ядра, що містяться на стінах Катедри зі східного боку, нагадують про найгрізнішу турецьку облогу Львова 1672 року. Найбільше ядро, яке висить з того боку, де проходить трамвайна колія, нагадує нам про ці події написом: «Ex obsidione turcica», тобто з турецької облоги, року Божого 1672, дня 28 вересня.
Снаряд, розташований у стіні храму вище, має напис «Ex obsidione ruthenorum» (з української облоги 5 березня 1919 року) і нагадує про українсько-польську війну 1918-1919 років.
У львівській Катедрі можна відвідати Літургію у латинському обряді.
Розклад богослужінь
понеділок- субота
7.30 (pl)
10.00 (pl)
17.30 (ua)
18.30 (pl)
неділя
7.00 (PL)
7.45 Молебень до Непорочного Зачаття ПДМ
8.00 (LAT)
9.00 (UA)
10.15 (PL) (для дітей)
11.30 (PL) (Сумма)
13.00 (PL)
15.00 (ENG)
17.30 Вечірня 18.00 (PL) (для молоді)
