Складно знайти львів’янина чи відвідувача нашого міста, які б не чули про каплицю Боїмів. Ця унікальна ренесансна споруда є справжньою архітектурною перлиною нашого міста, а будували її найкращі майстри свого часу як усипальницю для родини Боїмів. Представники одразу декількох поколінь цього роду були похоронені в каплиці. Однак, Боїм із найбільш цікавою та незвичайною долею був похоронений все ж не в центрі Львова і не поруч зі своїми видатними предками. Михайло Боїм (1614 – 1659, Michał Piotr Boym) народився у Львові, жив у середині XVII століття, бачив на власні очі Африку, був у Китаї і навіть намагався врятувати імператора цього краю. У його записниках можна знайти чи не перші в Європі описи зеленого чаю, карти Китаю, замальовки флори і фауни цієї території і дані з китайської медицини. На жаль, точне місцезнаходження його могили невідоме, а помер він взагалі у джунглях Індокитаю. Ось такий львів’янин із XVII століття.
Один з товаришів Ісуса зі Львова
Життєвий шлях Михайла Боїма розпочався із важкої хвороби, з якою йому довелося боротися в молодості. Важко сказати, про яке захворювання йдеться. Що відомо – він пообіцяв присвятити себе служінню Богу, якщо видужає. Сталося саме так і хлопчик вступив до Товариства Ісусового, обравши за життєвий ідеал персону відомого єзуїтського місіонера Франциска Ксаверія. Михайло Боїм вивчав медицину в єзуїтській колегії у Львові, філософію у закладі єзуїтів в Каліші та теологію у краківських єзуїтів. Врешті, став членом Товариства Ісуса і майже одразу ж відбув з братами до Лісабону, щоб відправитися у мандрівку незвіданими краями.
Лист, датований 11 січня 1644 року, Михайло Боїм писав у Рим з Мозамбіку. Цей документ знаковий тим, що у ньому міститься перший для жителів Європи опис Північно-Східної Африки. Зокрема, Боїм навіть зобразив полювання місцевого населення на слонів.
Пригоди Михайла Боїма в Китаї
Людині XVII століття, яка була зацікавлена світом і залюблена у його багатоманітті, лише сама дорога до Китаю в той час могла подарувати море вражень. Однак, на цьому пригоди зазвичай лише розпочиналися. Михайло Боїм, до прикладу, перш ніж потрапити до Китаю, обігнув Африку, побачив терени Мозамбіку і робив замальовки тутешньої флори і фауни. Можна сказати, що це був перший репортаж про ці краї. Також він чи не першим серед європейців намалював і бегемота.
У Китаї, окрім замальовок зразків місцевої флори та фауни, крім карт та атласів, Боїм активно вивчав рукописи, займався перекладами, знайомився з досягнення китайської цивілізації. Також він став учасником політичного життя Китаю – в умовах прямої загрози тогочасній еліті, погодився спробувати врятувати імператора від маньчжурів. Було укладено відповідне звернення до папи та генерала ордену єзуїтів з проханням про допомогу у протистоянні з претендентами на владу у Китаї. Михайло Боїм з товаришем віз ці листи до лідерів християнського світу. Його прийняли і вислухали, але жодних активних дій від папи чи єзуїтів не спостерігалося. Михайло Боїм повернувся до Китаю і згодом загинув, імператор також свою боротьбу маньчжурам програв.
Спадщина Михайла Боїма
Львів’янин Михайло Боїм є автором понад двадцяти праць про флору, фауну, географію Китаю, розвідок на інші теми, пов’язані з цим екзотичним для європейця XVII століття тереном. Він був одним з тих, хто розповів світові про китайську традиційну медицину і фармакологію, також уклав декілька атласів з замальовками та картами територій Китаю. Особливе визнання отримала його праця “Flora Sinensis” (“Флора Китаю”, 1656 рік), яка стала важливим та непересічним явищем у тогочасній ботаніці. Доктором медицини Падуанського університету був батько Михайла Боїма, Павло. Однак, видається, син пішов далі і взагалі вписав своє ім’я до науки тих часів золотими буквами.
Окрім того, Михайло Боїм перекладав Конфуція європейськими мовами, а також – християнський катехизм китайською. Таким чином, його можна вважати продовжувачем напрямку, який задав знаменитий європеєць Матео Річчі – не просто навертати місцевих жителів на християнство, а інтегруватися в локальну культуру та шукати компроміси. Очевидно, ні Річчі, ні Боїму не подобалося китайське означення європейців “рудобородими дияволами”. Отож, світ без кордонів та пошук точок дотику між цивілізаціями – це не лише сучасний тренд. Львів’яни, як Михайло Боїм, займалися таким ще в XVII столітті: він ходив в одязі китайського вченого, опанував китайську мову, порівнював вчення Конфуція з християнськими догмами, взяв собі китайське ім’я.
