Єдиний в Україні музей модерної скульптури
Знаходиться на відстані 10 кілометрів від центру Львова, в Брюховичах.
Сьогодні тут можна побачити більше 808 робіт засновника музею Михайла Дзиндри. Біографія митця настільки ж непроста як і його твори. Команда Lviv Tourism Office поспілкувались із дружиною скульптора - Софією Дзиндрою для розуміння унікальності творів та історії життя автора.
Про нього я дуже багато знаю… Не все можу розказати (сміється). Я зараз книжку, між іншим, видаю “Спогади біографії про Михайла Дзиндру”. За власний кошт, звичайно. Про Михайла дуже багато можна говорити.
Як жив Михайло Дзиндра?
Юність
Михайло Дзиндра народився у 1921 р. в с. Демня в 30 км від Львова в дуже бідній родині. Ріс сиротою, в злиднях. Згодом його рідний брат Євген забрав Михайла до Львова вчитися різьби в майстра Андрія Куверко.
- Ангела він зробив у 8-річному віці, а перший різьблений хрест зробив, коли йому було 9
Буквально за пів року Михайло вивчив різьбу, створював кивоти, іконостаси. Щоб вижити - ходив розвантажувати вагони на вокзал. Незабаром він поступив в мистецько-промислову школу (сьогодні коледж Труша) до відділу скульптури, яку закінчив за 3 роки, хоча мало тривати 6. Навчання майже не покинув через злидні, а на заняттях бунтувався та казав викладачам про бажання вчити щось інше окрім натури.
Еміграція
- Оскільки розпочалась Друга світова війна він прибіг додому, мав якийсь піджак, в квартирі, де жив, схопив його, побіг на “Краківський”, поміняв на велосипед і “босяком” виїхав у Братиславу. Ну а там він скоренько собі дав ради, спочатку - у столярному цеху, пізніше організовує школу різьби для глухонімих дітей в Братиславі.
У 1945 році Михайло Дзиндра потрапив до американського табору біженців під Мюнхеном. Згодом він поступив у Мюнхенську академію, належав до спілки митців Німеччини, які реставрували скульптури.
Америка
- У 51-му році вже разом із жінкою та дитиною він виїхав в Америку. Перші роки були важкі. До цього знав німецьку, словацьку, польську мови, а тут поки вивчав англійську, прийшлося і прибирати, і чистити, і що хочеш, те й робити. Різні ужиткові речі.
- Спочатку оселився під Нью-Йорком...Але загалом в 11 місцях пережив. Знаєте, він купляв частинку хати, перебудовував. Потім перепродавав і заробляв… Так навчився будувати будинки.
- Михайло ходив по музеях і бачив, що в світі створюють зовсім по-іншому. Під впливом цього він створив 70 тематичних скульптур. Ще хочу сказати, що він належав до "Нью-Йоркської групи". Це група, яка репрезентувала Україну в світі: художники, скульптори, артисти, інженери, вчителі. Вони видавали журнали, робили виставки, збиралися, спілкувалися й все старалися зробити, щоб люди знали, що є така держава як Україна.
Скульптури
Перші скульптури М. Дзиндри були створені у реалістичному стилі з елементами модернізму. Згодом - модернізм.
- Скульптури створені з різного матеріалу. Деякі з дерева. Є з гіпсу, глини, з чого хочете.
- З 68-го по 90-й зробив майже всі, скульптури, 1200, але тут в музеї 808. Він трошки продав, подарив. Наприклад, в доньки його є 200 скульптур, в сина одного - 50, у молодшого 6.
- Сам жив за те, що будував будинки, а його скульптурами ніхто не цікавився. Він постійно працював над будинками у таких місцях, що йому нагадували Україну. Все життя мріяв, що він повернеться колись сюди та не з пустими руками.
- У 90-му році, от він зробив 1200 скульптур і звернувся до влади Флориди, хотів побудувати там музей. Йому надали дозвіл на будівництво і пропонували на утримання 10 тис. дол. Але Україна отримала незалежність, а його перша жінка померла в результаті інсульту.
Михайло Дзиндра повернувся в Україну у 1991 році і вперше тут організовує виставку фотографій скульптур.
Музей модерної скульптури
-Після знайомства я кинулася допомагати. Ми шукали місця, поки саме це знайшли. Якщо в Америці за місяць справи вирішувалися, то у нас 13 років. Скульптури перевозили з Флориди кількома рейсами до Одеси, а потім сюди. Тут присутні абстрактно-конструктивні, архітектурні і портретні форми. Загалом 5 напрямків різних. На деяких присутній власний матеріал. Це будівельна сітка й цемент. Так ніхто не робив. А великі оті, паркові, зв’язані арматурою.
Скульптури на експозиції - не підписані. Це зроблено спеціально, щоб відвідувач зміг фантазувати та додумувати. Відвідати музей можна за адресою вулиця Музейна, 16, Брюховичі.
Відвідувати радимо згідно попередньої домовленості із п. Софією Дзиндрою за телефоном +380973975480
Facebook: Фонд розвитку музею
Публікацію здійснено в рамках проєкту дослідження та розвитку туристичного потенціалу Львівської територіальної громади командою Lviv Tourism Office
Олексій Федак, Віра Яворська, Віталій Кулик, Олег Зварич, Галина Кучманич