“Моє дитинство пройшло у Львові – в той час під австрійським володінням – у будинку і на вулицях, які були одночасно тихими і величними. Довга вулиця мала якусь припорошену елегантність, з каштановими деревами і дерев’яною проїжджою частиною, на якій відбивалися копита коней. Я обожнюю цю вулицю зі свідомістю, що виходить далеко за межі мого дитинства, і не тому, що ця вулиця була моїм домом: я, любив її, гадаю, через особливу ауру шляхетної свідомості, з якою вона лилася з розкішного центру цього прекрасного міста в бік мовчазного лісу на околиці і великого цвинтаря, захованого в цьому лісі. Чудові карети часто пролітали на своїх мовчазних колесах по цій вулиці, під акомпанемент швидкого, ритмічного цокання підків…”.
Так один із засновників держави Пакистан і корінний львів’янин Мухаммад Асад (при народженні Леопольд Вайс) згадував про найщасливіший період в житті людини – дитинство і юність, які, у його випадку, минали в австрійському Лемберзі.
Син львівського адвоката і онук чернівецького рабина
Леопольд Вайс походив із заможної та шанованої львівської родини. Його життєвий шлях розпочинався на вулиці Пекарській, 31. Батько героя даного тексту був знаним львівським адвокатом, а його діди – банкіром у Львові та рабином у Чернівцях відповідно. Хлопчик здобув блискучу освіту: він володів англійською, французькою, німецькою, польською та українською мовами – це не згадуючи про іврит та їдиш. Пізніше до цього списку додалися ще й арабська, урду та фарсі.
У чотирнадцять років Леопольд Вайс втік із дому, щоб потрапити до війська і стати учасником Першої світової війни. При цьому, він видавав себе за значно старшого. Через зв’язки батька, Леопольда Вайса викрили та знайшли і відправили до університету у Відні, де він вивчав філософію та історію мистецтва. Учасником бойових дій йому стати так і не судилося.
Перевтілення
Перший серйозний розворот у житті Леопольда Вайса відбувся тоді, коли він вирішив відмовитися від здобування вищої освіти і став займатися журналістикою. У цьому вчорашній львів’янин мав чималий успіх – він опублікував декілька популярних матеріалів і отримав запрошення приєднатися на постійній основі до знаних редакцій. У результаті вдалого переплетення родинних та професійних ліній Леопольд Вайс потрапив до Палестини, де працював кореспондентом німецького видання “Frankfurter Zeitung”. Відтак часто бував у Йорданії та Сирії, де познайомився із традиціями та культурою, побутом арабського світу. Це мало значний вплив на його світогляд та подальші життєві кроки.
Леопольд Вайс одружився із Ельзою Шієм – художницею, яка була старшою за нього на п’ятнадцять років, подружжя прийняло іслам. Відтак він взяв ім’я Мухаммад Асад і вирушив у хадж до Мекки. Пізніше Асад познайомився із королем Саудівської Аравії, став його другом, можливо агентом. Оскільки дружина Мухаммада Асада на той момент померла, він одружився вдруге – з донькою арабського шейха. Наступні декілька років він вивчав іслам та подорожував Саудівською Аравією, іншими країнами.
Незалежна держава Пакистан
Новим викликом для Мухаммада Асада стала його поїздка до Індії, де він приєднався до боротьби мусульман за утворення незалежної держави Пакистан. Таким чином, його можна вважати одним із батьків-засновників цієї держави. У 1947 році Асад очолив Департамент ісламського відродження, який розробляв проект Конституції Пакистану, а на початку 1950-х рр. – був представником Пакистану при ООН. Як наслідок, на честь цього діяча названо площу при вході до штаб-квартири ООН у Відні.
Після відходу від активної дипломатичної діяльності Мухаммад Асад продовжував займатися журналістикою та публіцистикою, видавав книги. Його “Шлях у Мекку” (1954) став бестселером і був перекладений різними мовами, а його переклад Корану англійською, над яким він працював біля двадцяти років, тривалий час користувався увагою і актуальний досі.
Назад до Львова
Львів пам’ятає про цього уродженця нашого міста з незвичайною долею – у 2015 році в місті відкрили Ісламський культурний центр, який назвали на честь Мухаммада Асад. Зазначимо, що він – чи не єдиний представник родини, якому вдалося пережити роки Другої світової війни: батько і сестра видатного уродженця Львова і знаного мусульманського діяча загинули в час Голокосту.
